Віbl.v.pryjma3дбулася ексгумація тлінних останків блаженного Володимира Прийми, який був закатований 26 червня 1941 року солдатами НКВС.

Володимир Прийма служив дяком у Страдецькій церкві, дорогою додому, коли він супроводжував місцевого пароха о. Миколу Конрада, після сповіді хворої жінки, їх спіймали військові і жорстоко замордували у найближчому лісі. Понівечені тіла Христових мучеників поховали на парафіяльному цвинтарі Страдецької гори. 

Святіший Отець Іван Павло ІІ, під час свого візиту в Україну, проголосив о. Миколу Конрада і дяка Володимира Прийму блаженними мучениками Христової Церкви. 

«Ексгумація блаженного дасть можливість безпосередньо поєднати в одному сакральному просторі богослужіння і особу цього блаженного, - розповідає о. Роман Тереховський, постулятор  Місії «Постуляційний центр беатифікації й канонізації святих УГКЦ». – Перенесення блаженного Володимира до храму і вшанування його на церковних престолах сприятиме пожвавленню релігійного життя, усвідомлення мирянського служіння в Церкві, що так само є жертвенним».

Продовжуючи, о. Роман наголосив, що Церква пережила важкий період, а тепер потрібно нам, дивлячись на тих хто жертвували своїм життям за віру, зрозуміти та усвідомити власну ідентичність.

bl.v.pryjma6

Варто пригадати, що блаженний Володимир є покровителем мирян. Цікаво, адже з мільйонів мучеників мирян багатостраждальної України він один проголошений блаженним і є уособленням усіх тих невинно убієнних з

а Христа – пояснив Парох храму о. Іван Колтун.

«Блаженний є також видимим знаком єдності між мирянами і священиком, адже обоє несли хворій жінці Христа. Ці два блаженні померли за дві Святі Тайни – Сповідь і Євхаристію, бо навіть більше, Володимир шануючи отця, помер за Тайну Священства», - сказав о. Іван.

Незабаром вірні матимуть нагоду приступити до молитовного почитання мощей, щоб за посередництвом молитви до блаженного Володимира, отримати у Господа необхідні ласки.

 
 
 
 
 
о. Павло Дроздяк,
прес-секретар Львівської архиєпархії

ВОЛОДИМИР ПРИЙМА
Дяк
1906- 1941



   Володимир Прийма народився 17 липня 1906 року в с.Страдч. Батько, Іван Прийма, був дяком і секретарем при церкві, мати - Ганна Прийма. Охрещений в с.Страдч у 1906 році. Володимир Прийма закінчив дяківську бурсу при Митрополитові Адреєві Шептицькому. Був дяком і дириґентом у церкві с.Страдч. Одружився 10 листопада 1931 року з Марією Стойко.

Дяк Володимир Прийма – це порядна, добра людина, зберіг міцну віру і не злякався небезпек військового часу та переслідквання Української Греко-Католицької Церкви зі сторони вороже налаштованого більшовицького режиму. Володимир приймав активну участь у житті парохії. Загалом, родина Прийми була взірцем у селі: Батько Володимир був дяком, його брати Мирон і Максим – священиками. Зі слів ще живих парохіян, Володимир Прийма користувався пошаною, його любили та цінували як гідну, чесну та справедливу людину.

У чисельних описах його трагічної, мучнецької смерті можна викристалізувати певність, що він був убитий атеїстичним режимом через ненависть ворогів до Католицької Церкви.

Свідки зазначають, що у четвер 26 червня 1941 року дяк Володимир прийма і отець-доктор Микола Конрад пішли зі Святими Тайнами сповідати жінку. По дорозі додому, коли вони поверталися, їх наздогнали солдати НКВС. Священика і дяка схопили та, страшно лаючись, повели до лісу, який називається Бірок. Ризикуючи власним життям, Володимир Прийма залишився з отцем Миколою Конрадом. Обох їх по-звірячому замордували.

Тіло дяка Володимира Прийми було покалічене, побите, він мав поламані ребра. За іншими свідченями перед трагічними подіями о-др. Микола Конрад відраджував дяка йти разом з ним, мотивуючи це великою небезпекою, проте Володимир відмовився, сказав, що має захистити отця.

Дяк Володимир Прийма засвідчив свою віру в Бога мученицькою смертю.
 

                                                                                                                                             Молитва
                                                                                                                                           О мій Боже!
З глибини моєї душі віддаю поклін Твоїй безмежній Величі. Дякую Тобі за ласки й дари, що ними Ти наділив Твого вірного Слугу Володимира Прийму. Прошу Тебе, прослав його також і на землі. Благаю Тебе, уділи мені в своєму Батьківському милосерді ласку (намірення), про яку Тебе покірно молю.