«Мудрість доводить свою праведність вчинками»
(Матвія 11:19)
Перебуваючи на Страдецькій горі, не можливо не зауважити великий котлован та будівельну техніку. У цю гарячу літню пору завзято проводиться робота над зведенням Будинку паломника, що є вкрай необхідним на сьогоднішній час для задоволення духовних та побутових потреб прочан і парафіян. Судячи із його зображення та даних, поданих у будівельному паспорті (знаходиться на об’єкті), це має бути доволі громіздка, великих розмірів споруда, яка повинна містити гостьові та побутові кімнати, спальні, санітарний вузол, навчальні кімнати, конференц-залу тощо, де кожен потребуючий мав би перебувати у комфортних умовах.
З Божого благословення розпочато цю нелегку працю, і маємо надію, що з Його допомогою, а Вашими молитвами та пожертвами завершимо її, і будинок стане гостинним пристановищем для усіх, хто бажає зупинитись на молитві у Страдчі.
На даний час інтенсивно проводиться робота над цокольним приміщенням. Вкладено уже багато засобів, для того, аби «вийти» з землі. Та попереду нас чекає ще велика і клопітка праця.
Звичайно, для зведення цього будинку потрібні чималі кошти, враховуючи і те, що у самому храмі Успіння Пресвятої Богородиці триває внутрішній розпис. Маємо пам’ятати, що кожна молитва, покріплена добрим вчинком, є особливо приємною для Господа. Усі наші матеріальні здобутки є не що інше, як дар Божий, бо ніщо людина не може надбати самостійно без Його допомоги. Тому, жертвуючи на Божі справи, приносимо подяку Небесному Отцеві за Його добродійства для нас. І не має значення, яку офіру може скласти людина. Маємо Біблійний приклад вдови, котра склала незначну лепту, але показала приклад великої жертовності серця, за що Бог винагородив її у стократ більше.
Будемо щиро вдячні за кожну придбану у храмі Успення символічну «Цеголку», вартістю від 50-ти грн.. до 20 000 тис. грн.. Кожен Ваш добровільний вклад – менший чи більший, стане будівельним матеріалом у Будинок паломника, а від так – вкладом у святу Церкву та у спасіння людських душ. Якщо тут зупиниться бодай одна особа, яка навернеться до Христового стада, то чи не пом’яне нас, грішних, Господь колись у Своїм Царстві завдяки бодай маленькій лепті? Нас давно уже не буде на цьому світі, а сотні чи, може, тисячі літ складатимуть щодня жертву на Службі Божій за доброчинців і титорів цього храму. Наша пожертва – це наче добре насіння, яке кидаємо в землю, очікуючи доброго плоду.
«Нехай кожен дає, як серце йому дозволяє, не у смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає! А Бог має силу всякою благодаттю вас збагатити, щоб ви, мавши завжди в усьому всілякий достаток, збагачувалися всяким добрим учинком, як написано: Розсипав та вбогим роздав, Його справедливість триває навіки!» (2 Кор. 9:7-9).
