ПРОЗРІННЯ

Давно підозрювала, що мене зраджує чоловік, але ці випадки були не частими і и вважала, що все минеться само собою . Думала він покається ,і не говорила йому про свої підозри. Тепер про це дуже шкодую. Коли його стосунки з спокусницею почали повторюваїися регулярно я звернулася за порадою до священника. Він порадив обов'язково сказати чоловікові про те, що мені все відомо і вимагати припинення гріховного зв"язку. Коли я сказала, що мені все відомо і я прошу розказати мені всю правду, шо це наша спільна біда і тільки почувши щире каяття зможу його пробачити, він спочатку мовчав, а потім сказав, що я все сама правильно розказала. Потім спитав чи хочу я , щоб він пішов від мене. Я опинилася в тупику . Мені важко було прийняти рішення ,оскільки у нас двоє дітей і мені дуже хотілося вберегти їх від цієї травми. Також батьки нічого не підозрювали про кризу у наших стосунках і мені дуже хотілося вберегти їх від цієї новини.

Я не снала, а молилася, щоб Господь допоміг прийняти мені правильне рішення. Відвертої розмови він уникав. Була неділя і ми родиною збиралися на храмовий нразник до брата. Менший син виявив бажання піти до Сповіді і тому їхати нам потрібно було трохи швидше. Чоловік сидів у кімнаті і дивився телевізор . Я підійшла до нього і тихо сказала: « У мене не треба просити прощення, я і гак все тобі пробачаю, а от у Бога конче необхідно і негайно. Тому якщо ти хочеш ,шоб ми залишилися разом повинен піти сьогодні ж до сповіді і щиро покаятися». Після моїх слів він пішов у спальню і ліг на ліжко накрившись з головою. Мені було дуже тяжко дивитися як він мучиться, але іншого виходу з даної сигу а ції я не бачила. Щоб хоч якось він відчув мою підтримку і розуміння вирішила написати йому листа. Коли він відвозив мене з дітьми до церкви, бо сам він не захотів цей раз відвідати Божий храм, я почекала хвильку, щоб мама з дітьми відійшла і виходячи з машини залишила йому листа на сидінні. Він крикнув мені вслід ,що у мене щось випало.Тоді я оглянулася і сказала, що це для нього. Коли він поїхав, я перехрестила вслід машину і пішла до церкви.

Дорога моя половинко!

Я пишу Тобі ці рядки бо сказати не вистачає сил, та й слухати ти мене не хочеш.

Бої послав нам випробування у вигляді пристрасті, яка тебе охоплює сильніше і кожним днем. Ця пристрасть може зруйнувати нашу родину; а може тільки зміцнити її - якщо в тебе є бажання подолати гріх, який тебе охопив. Поки що я не відчуваю щирого каяття хоч ти і питав чи я тобі пробачу.

Знаєш є казка про зароблений карбованець. Коли син його дійсно заробив , то він кинувся у вогонь витягати копійки. Такі дорогі вони для нього були. Я не вимагаю, щоб ги надав переді мною на коліна. Я давно змирилася з тим, що для тебе я «ніхто і звуть мене ніяк». Ти ж мене навіть по імені не називаєш..Але миритися з тим, що ти зараз робиш я НЕ БУДУ.

Ми родина. Ми одне тіло і одна плоть перед Богом. Та іноді, щоб оздорови ш тіло приходн іься робити операцію і видаляти хворий орган. Ти моя права рука і якщо ти мене покинеш, я буду відчувати ніби мені ту руку відрубали. Для дітей ти корінь нашої родини, не знаю як вони переживуть твою зраду.

Думай.по якщо це повториться нрннаймі ще раз не знаю чи тоді в мені переможе любов чи ненависть.

Я не вимагаю , щоб ти просив у мене пробачення, а хочу це відчути. Відчути твоє щире каяття і бажання подолати пристрасть, яка тебе охопила.

МОЛИСЯ. БОГ ПОМОЖЕ.

Твоя ...

Р.S. Любляча жінка все пробачить,але ніколи не забуде.

Це була святікова Літургія в честь Покрову Пресвятої Богородиці і я всім серцем попросила допомоги у нсї.Найбіільше я боялась розплакатись коли спитають чому чоловіка немає з нами., але коли ми підходили з церкви до будинку де живе мій браг я побачила, що припарковується наша машина.На серці стало радісно, що Господь вислухав мою молитву.

З нетерпінням я чекала коли ми поїдемо додому бо мала надію, що ввечері вій попросить пробачення. Я поклала спати меншого сина, бо старший поїхав на навчання і почала чекати. Чоловік пішов снаги без жодного слова і моє серце облилося кров'ю. Я включила телевізор, просто так- па випадкову програму, і чекала . Через деякий час почула, що він встає і зраділа. Та він прийшов забрати телефон, покладений на зарядження і знову пішов спати. Тоді я виключила телевізор і почала молитися. Взяла в руки Страдсцьку Хресну дорогу, клякнула і почала її відмовляти. Потім віддала все в руки Господу і пішла спати в спальну.

Він почув. що я прийшла. Пригорнув мене. Мені стало гак жаль його. Я знову попросила все мені розказати, але він відповів що я все правильно сказала сама. Тоді я спитала чи він виконав моє прохання і видалив номер телефону цієї жінки. Він відповів. що так. На жаль це було неправдою , тому що коли він на хвильку залишив телефон без нагляду я проглянула список і побачила, що він просто змінив ім’я з М. на Надія. Я взяла його телефон в руки і знайшовши в списку Надію натиснула «Виклик» і зразу ж включила гучномовець, щоб почути коли вона скаже «Алло». Та Господь мене пожалів. Після того як програла музика ми почули короткі гудки. Чоловік продовжував настоюва ні, що я незнаю куди дзвонила, не даю людям снаги серед ночі. Казав, що це зовсім друга людина він вже точно і не пам'ятає хто і звідки в нього нсй запис в телефоні. Та коли я сказала, що я пам'ятаю номер він взяв телефон в руки і видалив його. Мені стало трохи легше. Хоча я прекрасно розуміла, що видалений номер мало що означає, якщо образ розпусниці він не видалить зі свого серця. Йому все не вистачало духу розказати мені все як є. Сказав тільки, що якщо я не хочу його бачити бо він признає , що винен - піде з мого житія назавжди. Я попросила не йти хоч відразу до тієї жінки, щоб не робити дітям такого болю. Він відповів, що до неї не піде ніколи, але й ми його не побачимо бо піде «в світ», а якщо я його прощаю обіцяє, що більше таке не повториться.

 Мені так хотілося , щоб він звільнив своє серце від тягаря , тому що я вірила - йому важко на серці. На тому наш діалог завершився бо нора було збиратися на роботу.

Прийшовши на роботу , я ,зайшовши на сайт католицького часопису «Кредо»любачила перед очима науку брата Венсдикта «Заподіяння душевних ран і їх зцілення» перечитавши її отримала відповіді на всі питання ,які мене турбували. Тепер я не боялася помилитися у своєму рішенні. Я ще раз звернулася в молитві до Господа , щоб дарував навернення моєму чоловіку. "На Тебе, Господи, я уповаю. Ти - Бог мій, у руках Твоїх моя доля." Роздруку вал а статтю на папері. Підкреслила червоним рядки, які особливо чітко пояснювали правильне рішення і стала чекані з надією вечора. Цілий день я просила Господа допомоги і підказки як допомогти чоловіку розказати мені всю правду. Бог послав мені думку - почни з себе. Адже між нами ніколи не було повної щирості. Можливо він мене підозрював теж у якні ось поганих вчинках.

Прийшовши ввечері додому допомогла сину зробити уроки і клякнула відмовляти Страденьку Хресну дорогу після чого вклала сина спати і почала чекати коли прийде «блудний син». Хоча він довго не приходив надіючись ,що застане мене сплячою , я його дочекалася. На тумбочці біля його ліжка поклала молитовник, який відкрила на «Молитві на відречення од гріховних зв»язків» .Перед тим сама відмовила «Молитву дружини за навернення чоловіка»і коли він ліг знову почала неприємну для нього розмову. Він сказав , що йому неприємно це згадувати і що вій хоче якомога швидше все забу і и.Та я була тверда в своєму рішенні. Я сказала, що вагалася як правильно постійні до моменту коли прочитала статно. Тепер, коли у мене була відновідьна мої сумніви , я твердо постановила собі довести справу до кіння,якпм би він не був. Коли вій ліг спати почала читати йому дану статтю. Він слухав і мовчав .Потім почала розказувані все своє житні у дрібницях. Він прикидався,що спить ,але по диханню я відчувала, що слухає. Після того я почала згадувати наше спільне життя, час коли я вчилася і нриїзджала тільки через тиждень.

Потім - як у нас народився перший син. І так день за днем . Тяжку хворобу , яку він переніс і тільки завдяки Божому Милосердю не став інвалідом. Тоді наш менший син молився «Боже дай, щоб мою тата перестала боліти нога і він ходив рівно і не кривав» Він придумав цю молитву сам. Вона простенька ,але шнра і я вірю ,шо якраз вона більше допомогла ніж мої молитви і виконання Великої обігнині.

Коли настала його черга розказувати він знову почав говори і и , шо я все правильно сказала сама. Коли я спитала як це сталося між вами перший раз він відповів, шо не пам"ятає. Тоді я попросила його почати розповідь з останнього разу.У нього все не вистачало сміливості почати розповідь. Я почала просити , щоб вій не боявся признатися. Обіцяла, що пробачу все, якою страшною не була б правда.Чоловік тяжко зітхав , а вимовити слова правди не міг. Тоді я сказала, що яким би болючим не було для мене це рішення нам нрийдсться розійтись. До тих пір поки між нами буде стояти цей гріх ніякого сімейного щастя у нас бути не може.

Просила ,щоб дітям сказав сам, чому йде, бо брехати їм я не збираюся. Докладаючи максимум зусиль і просячи серцем допомоги у Господа мені все таки вдалося почути слова правди. Вона виявилась не настільки страшною ніж я собі дофаітгазувала. З кожним словом говорити він почав сміливіше і врешті решт розказав все до дрібнпчок.Він говорив і говорив ,а мені ставало на душі все легше і леї ше. Потім спи тав чому я не припинила це раніше, коли почала підозрювати його в зраді. Ми проговорили з ним всю ніч. Це була найщасливіша ніч мого життя. Мені згадалися слова о. Івана зі Страдчу : " Яке це безмірне щастя браги участь у спасінні людської душі."Коли він закінчив розповідь то сказав, що йому стало дуже легко на серці. Тому що цілий день йому було дуже тяжко .Тепер я йому вірила. Я сказала , що це тому ,шо він сам себе простити не може ,а коли він ще й щиро висповідається то відчує на собі Божу благодать.За час його і ріховної о звязку він не раз ходив до сповіді га виявилося ,іцо всі його сповіді були святотатськими бо у нього не вистачало сил призна тися у своєму гріху.

Тепер чекаю з нетерпінням вихідних, щоб чоловік зміг покаятися у Святій Гайні Сповіді і відчути на собі благодать прощення від Господа.. Це випробування скріпило духовно нашу сім"ю. Буду молитися , щоб наш люблячий Огець простив наші гріхи і допоміг провадити подальше спільне життя в чистоті і любові. А якщо Господь захоче иослаги нам ще якісь випробування щоб МИ ЗМОГЛИ З його допомогою подолати всі прикрості спільної жнітєвої дороги.

Р.S. Корінь зла виявився в мені самій.Коли ми тільки побралися, я була ще студенткою. Дорога додому була далекою і щоб швидше збігав час купляла «Интересную газету». Там серед інших статей прочитала, що чоловіки отримують неймовірне задоволення від орального сексу. І пішло поїхало, як кажуть. Читаючи багато релігійної літератури часто ставила собі завдання вияснити чи правильно ми живемо. Потім вирішила для себе ,що це гріх і твердо постановила собі припинити його чинити. Чоловік просив мене, як дитина цукерків, та я залишалася непохитною у своєму рішенні.

Одного дня він попросив не мене і отримав позитивну відповідь. За що тепер мені його прощати.

Чи ж не мені самій потрібно просипі прощення у нього за ге, що «ввела у спокусу» і мало не погасила свого сімейного вогнища назавжди. 

tserkva 1