Хто хоч раз відвідав мальовниче село Страдч, прийняв участь у Службі Божій, послухав мудру проповідь отця Івана та пройшов Страдецьку Хресну дорогу, неодмінно захоче регулярно приїжджати сюди. Бо це місце особливе. Обдароване красою природи, напоєне молитвами. Тут душа наповнюється особливим спокоєм, умиротворенням.
Ось і я стараюсь хоча б раз на рік побувати у цьому незвичайному святому місці, віддати честь Ісусу як Цареві Всесвіту, поклонитися Його безмежній величі, очиститись від гріхів, попросити потіхи і помочі в земних смутках і турботах. І завжди переконуюсь, що сила Божа діє в моєму житті, бо Бог чинить не за гріхами моїми, а за безмежним Милосердям Своїм.
Після поїздок до Страдча в спілкуванні з Богом відчуваю полегшення, очищення, піднесеність, радість, щастя, пізнаю велич Його любові, милосердя, терпеливості і справедливості до нас.
Проходячи Хресну дорогу, задумуюсь над Ісусовими страстями. Люди несправедливо засудили Божого Сина, потоптали Його гідність, а тіло покалічили. Він усе простив… Чи змогла б так я? Напевно ні. І тому ще більше розумію, що смерть Ісусова – дорогоцінна, бо вона відкрила джерело милосердя для нас і розлила потоки благодатей для відкуплення душ.
В кінці Хресної дороги приходить розуміння, що Ісус – Відвічна Могутність, безсмертний і непереможний Цар.
Бажаю собі і всім, щоб розважання над Ісусовими муками принесло плід у нашому житті. Щоб ми повністю довіряли Господу Богу і відкривали Йому своє серце. Бо лише Він є правдивим щастям і єдиним дороговказом до спасіння душ.
З повагою і подякою до всіх служителів Страдецького храму-
Г. Никорчук
Свідчення. Стаття №1
