0.5 C
Страдч
08.03.2021
Для прихожан Новини

Свідчення Максима, мені 38 років і я алко-нарко-ігро залежний

Мене звати Максим, мені 38 років і я алко-нарко-ігро залежний. Я виховувався в християнській сім’ї, мене з малечку привчали до молитви та ходіння до церкви. Певний час я цього дотримувався, але у віці 13-14 років я почав дружити з старшими хлопцями, де було прийнято випивати та вживати слабкі наркотики. Я навіть і не зауважив, як мене туди затягнуло. Певний час мені здавалося це круто, це роблять усі мої друзі. Але це було до певного періоду. В один момент в мене почалися проблеми з поліцією. А ще через деякий час я почав вживати сильніші наркотики. І звісно на це потрібні були кошти. Тоді я і почав красти, обманювати чужих мені людей, а згодом і рідних.
Я почав робити такі вчинки, за які колись осуджував людей і не поважав їх за це. Моя хвороба різко почала набирати обертів. Я почав вживати щоразу сильніші наркотики. Вживання вимагало все більше і більше коштів, через що я й почав красти, виносити з дому цінні речі, маніпулювати рідними, друзями.
У вживанні я різко почав занепадати у всіх сферах життя: духовній, соціальній, психологічній, фізичній. Я почав втрачати найцінніше – довіру рідних та друзів, я втратив дружину та повагу близьких мені людей. Ще багато можна говорити про мої падіння та втрати , адже їх було чимало за 21 рік мого вживання речовин, які змінювали мою свідомість. В один момент я думав, що це моя доля і мені судилося померти від цієї страшної хвороби, від якої в теперішній час страждає дуже багато людей, розпадаються сім’ї та люди помирають у молодому віці.
За період вживання я втратив чимало товаришів, які не дожили і до 40 років, а дехто і до 30-ти. І в якийсь час я задумався про це, чи не чекає і мене така сама доля. Я зрозумів, що я так не хочу, я втомився жити в постійних страхах, брехні, тривозі. Я не хочу, щоб мої рідні страждали через мене, щоб моя дочка, яку я дуже люблю не бачила мене більше в таких станах, яких я перебував. Щоб вона не бачила ідучи до школи, що її тато стоїть у парку і випрошує на чергову дозу алкоголю, чи наркотика.
У момент повного відчаю, зневіри мої молитви, молитви моєї мами, рідних були почуті. З того часу й почалося моє одужання. Коли я приймав рішення змінювати свою життя мама перебувала у Меджугорії. В той час я важив 49 кг. Після повернення мами я збив дозу, поправився на 4 кг. І рішення було остаточно прийняте – змінюватися кардинально, так як я хочу жити і маю для кого. Спочатку звернувся за допомогою до рідних. Батьки знайшли мені клініку, де я пройшов детоксикацію. Після чого я поїхав у Назарет, де розпочалася моя реабілітація, яка тривала 16 місяців та 19 днів.
Не скажу, що було легко, потрібно було повністю себе змінювати, брати відповідальність на себе за те, що я наробив впродовж свого вживання, потрібно було перестати обманювати, маніпулювати, простими словами – бути чесним, щирим, визнавати свої помилки, просити про допомогу, не жаліти себе, прийняти себе таким, яким я є. Я зрозумів, що проблеми я створював сам собі.
На дев’ятий день своєї реабілітації, коли у мене ще був абстинентний синдром (ломка) я взяв в руки Вервичку і почав щиро молитися. Це була Вервиця Визволення. Я просив щоб Ісус визволив мене від моїх залежностей. І з того дня я не пропускаю молитви. Я щиро дякую Богу за те , що я здобув за час своєї реабілітації та тверезості в цілому.
Перебуваючи на реабілітації, я почув один дуже дієвий для мене вислів: «Не зосереджуйся на труднощах, які будуть на шляху ідучи до цілі, зосередься на самій цілі.» І першою моєю ціллю було пройти реабілітацію до кінця.
Дотримуючись усіх рекомендацій та беручи досвід людей, які вже роками були тверезі та успішні, я зміг це зробити. Я пройшов реабілітацію, там я знайшов вірних друзів, які дійсно приймають мене таким, яким я є. Які не шукають у мені вигоди, чи фінансового інтересу, як було у вживанні, які довіряють мені та підтримують у складні моменти мого життя.
За час реабілітації я два рази їздив у Меджугоріє подякувати Матері Божій за моє навернення та тверезе життя. В тверезості я радію кожному дню, я спокійний з тим, що моїм рідним не потрібно більше страждати через мої вчинки. Я навчився за все, що я отримую по дню дякувати Ісусу та Матері Божій. Я розумію, що без їхньої допомоги я б не зміг пройти реабілітацію, я б не зміг відновити довіру, я б не зустрів тих людей, які мене люблять та розуміють.
На даний час я залишаюся тверезим понад 28 місяців. Я не перестаю ставити цілі та йти до них, я не перестаю мріяти про сім’ю, дітей, яких я дуже хочу мати. Я працюю на роботі, яка приносить мені задоволення, я не перестаю займатися собою та працювати над своєю тверезістю.
Я вдячний Богу, батькам, сестрі, Назарету та усім, хто приклав зусиль, щоб я був тверезий та щасливий. Без них, їхньої молитви та підтримки я б цього не зміг зробити. Щиро усім дякую. Ще добавлю, що я готовий від себе допомогти усім, хто страждає від цієї хвороби та поділитися досвідом.

Схожі публікації

Запрошуєм на Храмовий Празник парафії Успення Пресвятої Богородиці с. Страдч

stradch

Про Блаженного отця Миколу Конрада.

stradch

Вийшов у продаж диск з проповідями о.Івана Колтуна с.Страдч 2012 р.Б.

stradch
Завантаження ....