IMG 3262

 

У ніч з 31 грудня на 1 січня наша численна християнська родина поміняла теплі оселі, телевізори, м’які дивани, шампанське на морозець та зоряне небо і зійшлася-з’їхалася на Страдецьку гору до Пречистої Діви Марії Нерушимої Стіни подякувати за ще один прожитий рік. Святкування розпочалося у «старому» році Вечірнім богослужінням, а у Новому році вже молилися на Божественній Літургії. Кожен, хто мав потребу та бажання , міг висповідатися і приступити до св.. Причастя. Збиточний морозець пощипував носи, не дозволяв дрімати і «наказував» тупцювати. Якраз у цю пору після завершення Літургії були дуже доречними гарячий чай, кава і легка перекуска. Опісля довга вервиця вірних рушила Хресною дорогою.

Ця спільна молитва під відкритим небом у холодну ніч засвідчує, що людина не завжди надає перевагу тілесним вигодам. Є щось набагато більше, що веде її, можливо, і далекою дорогою, незручностями, дискомфортом. Це прагнення Бога, Його захисту, опіки, Милосердя… Небесний Батько покликав цих людей до себе на розмову, на Гостину, якою є Свята Літургія, і вони радо прийняли запрошення, бо зрозуміли: не феєрверки, не салати і спиртне є головною ознакою свята, а благословення Господа і опіка Його Пресвятої Матері.
Хвала Богу за те, що з кожним роком все більше вірних прибуває у Новорічну ніч на Страдецьку гору подякувати за прожиті роки, порозважати над життям і попросити благословення та помочі на майбутнє для своїх родин.

Дякуємо Тобі, Боже, за те, що Ти був з нами цей минулий рік! Можливо, ми не завжди були з Тобою, але ти завжди був з нами. Будучи неслухняними дітьми, тікали від Тебе, обурювалися і були невдячними,тупали ногою, гримали дверима. І Ти як Тато терпеливо чекав. А потім знову бігли і падали перед Тобою зі сльозами, бо ж більше немає до кого припаси. І Ти прощав і потішав. Веди нас, немічних, провадь у сумнівах, бо, будучи недосконалими, не приходимо до іншого бога, а лише до Тебе і Твоєї святої Матері!

Слава Богу за все!

Леся Коваль